Скелі Острів Пасхи

• Об'єкт: скелі.
• Комплекс: 1 група.
• Висота: ~6м: максимум.
• Район: Сколівський.
• Опис: Острів Пасхи — це коло сотні окремих малих валунів, розкиданих досить компактно. Названі за подібністю до всесвітньо відомих статуй. Скелі складені з пісковику і розташовані на залісених схилах хребта Ключа, вище над долиною Кам'янки. З цього боку легкодоступні, але дещо віддалені, і порівняно з водоспадом відвідуються рідше.

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ

---

Острів Пасхи є побічним квестом маршруту на Кам'янецький водоспад, хоча розташований вище на схилах Ключа, і при поході хребтом туди теж можна зайти. В порівнянні з долиною Кам'янки, яку туристи облюбували як місце відпочинку, скелі маловідомі. Якщо на водоспаді та в ближніх околицях я бував багато раз у різні роки, то про Острів Пасхи довгий час навіть не чув. Уперше це природне утворення я побачив аж 8 листопада 2015 року, коли приїхав сюди з Аньою.

Звіт побіжний: з описом об'єкту, вражень і спогадів з походу. Всі використані фотографії власні, за кліком доступні фото в більшому розширенні. Доїзд та піший маршрут, їх Google-карти, детальний огляд довколишніх цікавих місць описано в звіті про Кам'янецький водоспад.

ОПИС ОБ'ЄКТУ

---

ЯК ДОБРАТИСЯ?

Невеличкий маршрут на Острів Пасхи починається від Кам'янецького водоспаду — як до нього дістатись описано у відповідному звіті. Щоправда, тепер іти пішки від траси не довелося: ми успішно добрались автостопом зі Львова до самої кінцевої точки, бо попри холодну осінню пору та натяки на дощ сюди з'їжджались якісь люди. Але сьогодні я мав на меті охопити дальші локації, тож надовго ми біля водоспаду не затрималися... Знайти скелі виявилося не важко. Треба прямувати далі вздовж річки, минаючи кемпінги, "Живу воду", каньйон з Малим Кам'янецьким, "Янкову криницю" і широке пасовисько. Не доходячи до моста через Лужки (притоку Кам'янки), слід різко повернути ліворуч в ліс — на отаку дорогу зі шлагбаумом.

Ґрунтівка з двома рівчаками від коліс, схоже колишня лісовозна, стрімко здіймається вгору. Вона виглядає старою, подекуди з поваленими впоперек деревами, але явно помітна і для пішого підйому цілком хороша. А вже невдовзі обабіч з'являються окремі, немов зумисне порозкидувані валуни так званого Острова Пасхи.

СКЕЛІ-ОСТРІВЦІ

Раніше схили хребта були вирубаними і практично безлісими, а велика кількість каменюк на галявині нагадувала пейзажі тихоокеанського острова Пасхи, в честь якого і названо всю скельну групу. Та зараз місцевість заросла. Молоді берізки та ялинки пнуться все вище, і за деревами вже не видно цілісної картини. Принаймні у мене асоціацій з відомими статуями-моаї чомусь не виникло.

Гладеньких пісковикових валунів тут багато, десь понад сотню. Але вони переважно дрібні і визирають з-під землі лиш на пару метрів, хоча деякі крупні сягають і 5-6м. Мають цікаві форми з різними заглибинами та наче нагромадженими брилами. Такий рельєф виявився привабливим для боулдерингу — виду скелелазання без мотузки, в якому страховкою служать тільки розстелені знизу мати, а спортсмени не видираються надто високо. Останні два роки на скелях навіть проводився боулдер-фестиваль. Завдяки цьому малознану місцину стали відвідувати дещо частіше.

Я з Аньою теж полазив по декількох безпечних каменях, але навіть така забава затягує, бо все хочеться підкорити ще один сусідній. Найгарніші скелі зосереджені трохи глибше в лісі, зліва від дороги. Але на жаль, щось мені того дня було зле, тож увесь район оглянути не вийшло... Зате ми вибралися на масивний хитроскладений валун, який височів в рівень з деревцятами і на якім зручно сиділося. Звідси відкривався краєвид на нижчі камені, обліплені мохом і оточені пухнастою хвоєю та різнобарвним осіннім листям, а в далині виднілася простора долина та бліді пологі вершини. Попри хмарну погоду дощ вже не збирався. Тож скеля видалася чудовим місцем, щоб перепочити, перекусити і попити теплого чаю, а тоді йти далі.

ВАРІАЦІЇ

---

Якщо бракує сил чи часу, або просто не хочеться іти ще раз тим шляхом, маршрут можна дещо спростити.

ШЛЯХИ СКОРОЧЕННЯ

Якщо з Кам'янецького водоспаду завітати на озеро Журавлине, то звідти шлях до Острова Пасхи стає помітно меншим. Болотянисту водойму слід обійти справа і далі підніматися вгору — пряма стежина швидко виводить до скель... Якщо ж Кам'янки у планах навпаки немає, то теоретично можна випертися на хребет зразу ж за мостом через Опір, щоб йти далі лісом та, приміром, збирати гриби. По карті відстань коротша, ніж через водоспад, але по часу навряд. Ну а загалом, при першому поході краще не наражатися на даремні труднощі і скористатися описаним вище найпростішим маршрутом, розпочинаючи дослідження району з придорожніх валунів.

ПОВЕРНЕННЯ НАЗАД

В цей день Острів Пасхи не був кінцевим пунктом. Я хотів потрапити ще на гору Ключ, тож ми продовжили прогулянку. До речі, маршрут маркований новими жовтими мітками з номером "500" від самого низу, де шлагбаум перекриває в'їзд, аж до гребеня і далі по ньому вздовж. Попри те, вище на підйомі ми злегка блудили — туристична стежка не настільки протоптана, щоб відрізнятися від таких же малоходжених і всипаних листям манівців. По хребті йшлося легше, але відчувалася його глушина та відлюдність. Вершину Ключа ми якось непомітно оминули. Сонце в таку пору ховається за горизонт надто швидко, тож подорож довелося завершувати, і ми почали довгий спуск нетрями в долину річки Лужки. Однак ця розвідка стала прелюдією до наступного походу, а сама по собі сьогоднішня мандрівка до скель видалася атмосферною та приємною. Ми встигли засвітла дійти до дороги і досить оперативно добралися автостопом додому.

ВИСНОВКИ

---

Острів Пасхи вартий уваги любителів скель. Розташований серед молодого лісу на хребті Ключа, поблизу популярних місць відпочинку в долині Кам'янки, тож добратися сюди легко. Являє собою групу невеликих валунів цікавих форм, що розкидані по схилі, і служить локацією для боулдерингу, але серед туристів досі маловідомий. Найкраще його відвідати на додачу до водоспаду і решти суміжних об'єктів, хоча також можна поєднати огляд з походом в тутешні гори.