четвер, 30 липня 2015 р.

Скельно-печерний монастир Крехова

Скельно-печерний монастир Крехова
  • Об'єкт: скеля з печерами.
  • Комплекс: 1 група.
  • Висота: ~12м.
  • Район: Яворівський/Жовківський.
  • Опис: Первісний і вже колишній монастир у Крехові — це комплекс із двох печер, видовбаних у природних нішах невеликої скелі, знаної як "Камінь Тимоша". Походження назви неясне. Розташований в лісі на території НПП "Яворівський", за 1.5км ходьби від відомого діючого монастиря, і часто відвідується паломниками разом з ним.

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ


Колишній скельно-печерний монастир є побічним квестом від діючого Крехівського монастиря, і може бути відвіданий разом з ним. Саме так я сам сюди вперше потрапив: 28 липня 2015 року після оглядин фортифікацій та оздоблень теперішньої обителі вирішив прогулятись і до древніх скель, що послужили прихистком для перших ченців.

Звіт побіжний: з описом об'єкту і вражень. Всі використані фотографії власні, за кліком доступні фото в більшому розширенні. Доїзд та піший маршрут, їх Google-карти, детальний огляд довколишніх цікавих місць описано в звіті про Крехівський монастир.

ОПИС ОБ'ЄКТУ


ЯК ДОБРАТИСЯ?
Територіально скелі з печерами знаходяться в Яворівському районі, на краєчку Яворівського національного природного парку. А невеличкий маршрут прямує туди із сусідньої Жовківщини, починаючись від діючого Крехівського монастиря.

Від головної брами слід іти дорогою мимо вежі-дзвіниці, вздовж садового паркану. Широка ґрунтівка простягається далі в ліс, дещо петляє поміж дерев, а згодом перетворюється у вузьку стежинку. Наприкінці трохи піднімаємось вгору і потрапляємо до скель... Проблем з орієнтацією не виникає — місцина ходжена, де-не-де навіть трапляються маркери та вказівники. Я по дорозі розговорився з якоюсь жіночкою, що приїхала до святині, і час пройшов геть непомітно. Хоча сама відстань все-таки здалась мені дещо більшою, аніж спершу уявлялось.
КОЛИШНІЙ МОНАСТИР КРЕХОВА
Монастир Крехова Невисока скеля з видовбаними печерами — це все, що залишилося від первісного монастиря, який діяв всього лиш років з двадцять на межі XVI-XVIIстт. Його заснували Йоіл і Сільвестр, що найчастіше вважаються ченцями з Києво-Печерської лаври. Вони оселились тут коло 1590р. і до 1595р. витесали пару печер, розширивши природні ніші у вапняковій породі. З приходом послідовників обитель росла. З'явилися дві дерев'яні церкви: Покрови Пресвятої Богородиці (на вершечку скелі) та Святих Петра і Павла (на схилі гори трохи нижче). А до 1600р. монастир обзавівся частоколом та іншими дерев'яними укріпленнями. Проіснував у діючому стані лиш до 1612р., коли ченці отримали земельний наділ в долині і перейшли на нове місце.

Усі надбудови з часом зникли, і зараз від комплексу залишився тільки сам скельний масив, візуально розділений на дві частини широкою пологою розщелиною [1]. З давнини відомий як "Камінь Тимоша", а також як "Камінь Святого Петра" — походження цих назв достеменно не з'ясовано. В обох його частинах збереглося по одній видовбаній печерці, які можна оглянути і зараз. Порожнини всередині між собою ніяк не сполучені, і в кожну ведуть окремі входи знадвору.

1. Печерна церква. Знаходиться у лівій частині на суттєвій висоті, до неї ведуть досить стрімкі металеві сходи [2]. Поруч на прямовисній стіні прикріплено таблицю з коротким описом локації. Всередині приміщення тісне та маленьке, оскільки деяка його частка давним-давно завалилась. Зате тут збереглися сліди храмової обстановки, витесаної ченцями у камені — престолу і столу для проскомидії (приготування Причастя з хліба та вина). А про святість місця тепер нагадують кілька сучасних ікон з лампадками, встановлені у древніх нішах [3].

2. Житлова печера. Знаходиться у правій частині, туди можна зайти крізь низький дверний отвір [4]. Приміщення схоже на протяжний коридор, який піднімається вгору у товщі каменя, тому зараз для зручності подекуди лежать драбини [5]. Тут селилися перші монахи, і зі збільшенням келій печера поступово продовжувалась углиб. Вона завершується ще одним отвором, звідки можна вийти дещо вище у розщелину і глянути на скелі згори [6].


Явних слідів дерев'яної надбудови майже не збереглося. На місці церкви Петра і Павла, що згідно з описами стояла за 150 кроків від скелі, лишався довгий час малопомітний майданчик, але я його не бачив. На самім вершечку кам'яного масиву, де колись була церква Покрови, зараз височить тільки новий хрест. Увесь комплекс оточений густим лісом, тож з-поза високих дерев нічого звідти не видно... Щодо естетичного стану, то колишній монастир виглядає цілком привабливо і доглянуто: стежки поміж скель облаштовані дерев'яними східцями та поручнями, поблизу стоять акуратні смітники, печери практично без ушкоджень чи написів і не перенасичені зайвими речами.

ВАРІАЦІЇ


Якщо бракує сил чи часу, або просто не хочеться іти ще раз тим шляхом, маршрут можна дещо спростити.

Окрім прямого маршруту від брами Крехівського монастиря, найпростішого та з вказівниками, можна потрапити сюди іншим шляхом — через джерело Богородиці в лісі. Звідти теж є впорядкована стежка з мітками. Крім того, ходьба через джерело не виглядає аж надто довшою по відстані. Хоча підйоми тут трохи різкіші, особливо на гору з того яру, де витікає вода. Я ж піднімався напряму, а цією дорогою спускався назад зі скель.

Якщо ж відвідувати колишній монастир окремо від монастиря діючого, то найближче буде йти з села під назвою Фійна. Скелі розташовані біля його околиць, менш ніж 500 метрів від дороги. Маршрутки, щоправда, ходять туди значно гірше, ніж у Крехів, але маючи власний автомобіль цілком можна розглянути і такий варіант.

ВИСНОВКИ


Колишній монастир біля Крехова — цікавий маленький об'єкт. Розташований в лісі на узвишші, в околицях діючого Крехівського монастиря, тому добратися сюди легко. Являє собою скелю з двома видовбаними печерами різного призначення, всередині з кількома іконами, і є швидше паломницьким місцем, аніж туристичним. Найкраще відвідати його на додаток до основної святині, як зазвичай роблять прочани, окрема ж поїздка дещо невигідна.

Немає коментарів:

Дописати коментар