субота, 31 травня 2014 р.

Жовківський замок

Жовківський замок
  • Об'єкт: збережений замок.
  • Стиль: ренесанс і бароко.
  • Час побудови: 1594-1606рр.
  • Засновник: С.Жолкевський-молодший.
  • Архітектор: П.Щасливий, П.Римлянин, А.Прихильний.
  • Основні перебудови:
    1680-ті рр. (влас. Ян III Собеський, арх. П.Бебер);
    1740-ві рр. (влас. М.К.Радзивілл, арх. А.Кастеллі).
  • Вигляд: прямокутний 110x120м; двір і 5 веж (1 в'їзна).
  • Район: Жовківський.

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ


Жовківський замок став першим замком, який я побачив на власні очі — був тут у 2011р. з дівчиною, коли приїздив у Жовкву. В звіті ж описано наступні відвідини 30 травня 2014 року: я, Денис, Марта, Іра і Таня вибрались на день погуляти цим містом, приділивши увагу і його основній пам'ятці.
P.S.: Замок побіжно оглянуто ще раз 28 липня 2015 року, коли я був тут проїздом. Застав його в процесі активної реставрації, хоча поки що майже нічого не помінялось. Опис замку доповнено новими враженнями.
P.P.S.: Замок оцінено знову і вже детально, під час чергової поїздки в Жовкву 14 серпня 2016 року. За останній період з'явився суттєвий прогрес у відродженні споруди, її вигляд помітно покращав. Відкрились нові експозиції для туристів. В описі замку замінено деякі старі фото, додано інші актуальні фото та враження від побаченого.

Звіт детальний: з корисною інформацією, історичною довідкою, описом об'єкту і суміжних місць, позитивних і негативних вражень. В розділі "Про історію" використано сторонні зображення і відео. В розділі "Опис замку" всі фотографії власні та друзів, за кліком доступні фото в більшому розширенні.

ДОВІДКОВІ ДАНІ


ЯК ДОБРАТИСЯ?
В даному підрозділі представлено карту доїзду автомобілем зі Львова до замку.


Сполучення з Жовквою інтенсивне, і можна вибрати громадський транспорт на будь-який смак. З площі Св.Теодора по кілька раз на годину їздить приміська маршрутка №151 Львів–Жовква; на неї можна сісти і по дорозі, наприклад на зупинці біля АС-2 (всередину автостанції не заїжджає). Крім цього, з самої АС-2 курсують різні автобуси на всілякі села/міста, що йдуть через Жовкву — бери який хочеш, але бажано уточнити у водія, чи заїжджає він в центр Жовкви.

Можна скористатися електричкою Львів–РаваРуська, що ходить з головного залізничного вокзалу двічі на день. Години відправлення і прибуття вказані нижче:
1. Туди: 9:15 – 10:37 (Львів–Жовква). Назад: 17:27 – 18:58 (Жовква–Львів).
2. Туди: 20:38 – 21:53 (Львів–Жовква). Назад: 5:42 – 7:00 (Жовква–Львів).
Друга електричка наніч навряд чи згодиться туристу, а от графік руху першої досить зручний.

Загалом, варіантів як доїхати зі Львова до Жовкви безліч. А там що від автобусної, що від залізничної станції до замку йти хвилин 5-10. Він зовсім близько, і той коротенький маршрут можна легко глянути та запам'ятати по карті, ну або вже на місці просто запитати у когось напрям.

Актуально на 2016 рік. Рух транспорту міняється рідко, і його завжди можна уточнити на відповідній АС чи вокзалі.
ЗАМОК ЯК ПАМ'ЯТКА
Жовківський замок — пам'ятка архітектури національного значення. Внесений в ДРНКН (тепер ДРНПУ) під охоронним номером 385 і назвою "Замок Жолкевських (мур.)". Офіційно в держреєстрі датується 1594-1606рр. Однак враховуючи тривале зведення та різні добудови, момент завершення будівництва точно визначити важко, тому іноді зустрічаються інші роки — наприклад, польські ресурси часто вказують 1610р. Детальніше про це вже в історичному розділі.

Окрім замку, в Жовкві знаходяться десятки інших пам'яток національного значення — місто дуже багате архітектурою, і вся центральна частина є охоронною зоною.

План-схема замку в Жовкві План-схема місцевості:
  • В1 — В'їзна вежа.
  • В2 — Східна вежа. Прилягає до муру зі Звіринецькою брамою.
  • В3 — Південна вежа. На даний час дещо пошкоджена.
  • В4 — Західна вежа. Була зруйнована, нещодавно відбудована.
  • В5 — Північна вежа. Прилягає до муру, що веде до ратуші та далі до Глинської брами.
  • Д — Двір.
  • С — Сад. Місце колишнього призамкового саду.
  • Корпус між В3 і В4 був парадним палацом. Нині поруйнований.
Надалі для частин замкового комплексу будуть вживатись зазначені тут назви.
ТУРИСТИЧНИЙ КОНТЕКСТ, ВХІДНІ КВИТКИ І РОЗКЛАД РОБОТИ
  • Будівля довгий час реставрується, але в окремих приміщеннях функціонує ряд установ та організацій, серед яких і "Музей Жовківський замок". Він є філією ЛНГМ ім. Б.Г.Возницького; разом з ним до складу галереї входять інші відділи, зокрема три замкові музеї-заповідники: Олеський, Підгорецький, Золочівський.
  • Сам замок входить до ДІАЗ у м.Жовква. Заповідник охороняє історичну частину міста з великою кількістю пам'яток, а в замку контролює вхід на подвір'я і має власні експозиції. Найчастіше все це відвідується разом, під час загальних екскурсій по Жовкві.
  • Ціна квитків: експозиція ЛНГМ + тимчасові виставки (в південно-східному корпусі, вхід ззовні) — 15грн., тільки територія (двір) — 10грн., територія + експозиції ДІАЗ (в східній вежі, вхід із двору) — 20грн.
  • Години роботи, графік ЛНГМ: понеділок — вихідний, вівторок-субота — 10:00-17:00, неділя — 12:00-17:00. Каса до 16:00.
  • Години роботи, графік ДІАЗ: понеділок — вихідний, вівторок-четвер і субота-неділя — 10:00-17:00, п'ятниця — 10:00-16:00. Обідня перерва 13:00-14:00.

ПРО ІСТОРІЮ


В даному розділі використано зменшені сторонні зображення. Сучасні фото (фасад замку та вид з висоти) взято із сайту "Мета Карти" — оригінали на map.meta.ua. Старовинні малюнки та архівні фото взято з декількох джерел:
1. Сайт "Украинский историко-фортификационный форум" — оригінали у відповідній темі на relicfinder.info.
2. Сайт "Narodowe Archiwum Cyfrowe" — оригінали на nac.gov.pl, пошук польською "Zamek w Żółkwi".
3. Книга "Замки і фортеці Західної України" — автор Орест Мацюк, 2ге видання 2005 року.
Подана текстова інформація детально перевірена.
ХРОНОЛОГІЧНА ОПОВІДЬ
Фасад замку в Жовкві 1594р. Для роду польських магнатів Жолкевських, на замовлення Станіслава Жолкевського-молодшого, архітектор Павло Щасливий приступає до зведення за власним проектом замку поблизу Винник. Це невелике поселення дісталося шляхтичу ще від батька — Станіслава Жолкевського-старшого.

1597р. Від замку, як від опорної точки, починають будуватись інші фортифікації. Згідно з популярною тоді ідеєю "ідеального міста", спершу здійснювалось продумане гармонійне планування, в тім числі всієї оборонної системи. А потім місто зводилось майже з нуля на вільній території. Цей рік іноді вважають роком заснування Жовкви.

1603р. За заслуги Жолкевського в боях проти шведів, король Польщі надає магдебурзьке право його новоствореному місту. І на честь власника воно іменується Жовквою, а Винники включаються до його складу і стають передмістям. До цієї події приурочувалось завершення будівництва, але насправді воно тривало надалі.

1606р. Павло Щасливий закінчує замок, разом з ним працюють інші львівські архітектори: Павло Римлянин та Амвросій Прихильний. Попри місцеві прізвиська, усі троє за походженням італійці і творили в дусі ренесансу. Цей стиль споруди чітко простежується завдяки правильному прямокутному плануванню, симетричності та повторенню простих елементів; по кутах стояли однакові триярусні вежі, бокові одноярусні корпуси теж були однакові... Незначні роботи проводились і пізніше, тому деколи вказується інший час завершення будівництва, зокрема 1610р. (рік смерті Павла Щасливого).

1620р. Засновник Станіслав Жолкевський гине у провальній Цецорській битві. Замком розпоряджається його дружина Реґіна Гербурт-Жолкевська, яка тут карбувала монети для викупу в турків полоненого сина, Яна Жолкевського, і голови чоловіка. Реґіна помирає в 1626р., а Ян — ще швидше, в 1623р., після чого маєтності залишаються його сестрі Софії.

Вид з повітря на замок в Жовкві 1624р. Замок переходить до магнатів Даниловичів, українсько-польського роду. Власницею стає Софія Жолкевська-Даниловичівна, що на той час була одружена з Іваном Даниловичем. У 1634р. після її смерті спадкоємцями стають їхні діти: спочатку син Станіслав Данилович, що загинув незабаром у 1636р., а тоді дочка Теофілія.

1637р. Замок переходить до магнатів Собеських, польського роду. Нова власниця Софія-Теофілія Даниловичівна-Собеська вже була дружиною Якуба Собеського. Під час Хмельниччини укріплення слугували для захисту від козацьких військ: Жовква пережила облогу в 1648р., але була взята штурмом у 1655р.

1661р. Власником замку після смерті матері стає Ян Собеський, син Якуба і Теофілії, майбутній король Польщі Ян III. Зійшовши на престол у 1674р., він невдовзі перетворює оборонну споруду на шикарну презентабельну резиденцію. Первинно ренесансна, вона набуває барокових рис.

1678р. Придворний архітектор Петро Бебер приступає до робіт, які тривають протягом 1680-их до початку 1690-их рр. Зокрема, оштукатурено зовнішні цегляні стіни, збільшено вікна, організовано вихід з палацу в новий бароковий парк. Можливо, десь у цей же час створено галереї з арками спереду палацу, а також добудовано другий ярус до бічних корпусів — південно-східного та північно-західного. Ці масштабні перебудови прикрасило розкішне оформлення: замок декорується, щедро оздоблюються інтер'єри, над якими працював італієць Августин Лоцці.

1696р. Ян III помирає, маєтності розділяються між його дітьми. Жовківський замок отримує молодший син Константій-Владислав Собеський. На початках Північної війни, взимку 1706-1707рр. надавав тут приміщення для ставки російського царя Петра I. Також сюди приїздив Іван Мазепа у 1707р... Після смерті Константія у 1726р. власниками почергово стають інші представники родини: його дружина Марія-Йозефа Вессел-Собеська до 1728р., а аж тоді — його старший брат Якуб-Людвік Собеський до 1737р. Коли Якуб помирає, ця власність залишається його дочці Марії-Кароліні Собеській. Вона постійно жила у Франції, а перед смертю у 1740р. передає спадок Радзивіллу.

1740р. Замок переходить до магнатів Радзивіллів, литовського роду. Михайло-Казимир Радзивілл, званий "Рибонька", після невеликої пожежі починає нові перебудови. В 1741-1742рр. італієць Антоніо Кастеллі, а в 1750-их рр. інші архітектори разом довершують бароковий стиль. Особливо змінюється палацовий корпус: галереї суттєво продовжено, до центрального входу додано широкі сходи з портиком — їх рясно декоровано, встановлено статуї видатних власників.

1762р. Після смерті Рибоньки споруда починає занепадати. Його сини — Кароль-Станіслав Радзивілл, званий "Пане Коханку", з молодшим братом — поступово вводять маєтки в борги. А з 1772р., після Першого поділу Польщі і приходу австрійської влади власником стає далекий родич Домінік Радзивілл, що врешті-решт розпродує усе з аукціону.

1787р. Замок переходить до родини Йозефовичів, нащадків польської шляхти. Колишній управитель Радзивіллів Адам Йозефович-Глебіцький викупляє його і переробляє під житло в найм. Після смерті Адама у 1806р. спадок отримує син. Мало що відомо про цей період, але згодом, швидше за все, відбувся черговий перепродаж.

бл.1850р. Замок переходить до Артура Ґлоґовського, теж із роду дрібної польської шляхти. Він сильно понищив споруду, збуваючи все що можна. Спочатку продано цінні речі з приміщень, а тоді на будматеріали пішли останні прибудови: розвалено сходи з портиком, галереї з їх арками. Черга дійшла навіть до первинних мурів, коли було розібрано західну вежу. Цей процес зупинили тільки протести громадськості.

1890р. Замок переходить у суспільну власність: фасадний північно-східний корпус викупив австрійський уряд, а три інші — міська влада. Ремонтувався під гімназію та адміністративні установи. Але у 1915р. під час Першої світової війни був спалений при відступі російських військ... Із приєднанням Галичини до Польщі у 1923р. споруда цілком передається польському уряду, який невдовзі починає тривалу реставрацію. Було відновлено пошкоджені стіни і перекрито дахи.

1939р. З приходом радянської влади роботи припинились, а міцні мури пристосовано під в'язницю. Перед відступом більшовиків у 1941р. членами НКВС тут було вбито близько 30 в'язнів. У Другій світовій Жовква сильно постраждала, особливо єврейський квартал, однак замок не отримав суттєвих руйнувань. В повоєнний період тут розташовано військову частину, а приміщення в більшості використовували для житлових цілей (переважно сімей офіцерів). Споруда не нищилась, окрім інтер'єрів, які цілком переплановано та перероблено до поточних потреб.

1991р. За часів незалежної України Жовківський замок потрохи відроджується. У 1994р. створено ДІАЗ у м.Жовква, і твердиня з іншими пам'ятками перейшла на баланс заповідника. Але мешканців квартир, розміщених в самому замку, виселили аж на початку 2000-их рр., а в фасадному корпусі досі базуються якісь установи та організації. Функціонує створений у 2001р. маленький музей, філія Львівської галереї. Реставрація тривала дуже повільно, але в 2015-2016рр. почалися помітні зрушення: вкрито дахом палац, відбудовано з руїн західну вежу, відремонтовано інтер'єри східної вежі і влаштовано в ній експозиції. Планується подальше відновлення замку включно з палацовими галереями.
СТАРІ МАЛЮНКИ ТА ФОТО

Зверху представлено ряд історичних зображень, далі позначені номером у дужках. Малюнок невідомого автора кінця XVIIIст. [1] зберіг вигляд палацового корпусу за найбільшого розквіту, після Радзивіллових перебудов — з усіма аркадними галереями, портиком, сходами і скульптурами. Пізніше у 1820-их рр. намальована панорамна акварель Кронбаха з замком на передньому плані [2], місто на ній чомусь виглядає вкрай малим.

Під час розбору на матеріали від оздоблення палацу мало що лишилось [3] — кілька колон в центрі та ще трохи в куті. Коли ж замок викупили, то в минулому шикарний центральний вхід тепер, станом на 1892р., був зовсім здертий [4], приміщення забиті дошками з обох боків [4-5], а інтер'єри цілком порожні з понищеними камінами [6]. Влада проводила ремонт, але до 1909р. візуально змінилось небагато [7].

У Першу Світову в 1915р. замок згорів і був знищений до голих стін. Можна помітити, що як від бокового корпусу [8], так і від фасадного [9] лишились одні коробки. Вежі, однак, зберегли дах [8-9], а перед входом ще встояла статуя "Геркулес бореться зі змієм" [9]. По війні фасад трохи зремонтували [10] — корпус уже покрито, а вікна після пожежі абияк забито дошками. Пізніше відновлено його попередній вигляд, змінено дах [11]; тут на передньому плані фонтан з Богородицею — Геркулеса ж перенесено в сад... Фото радянського періоду [12] нічим не особливе, бо замок просто використовували як приміщення, без планомірних руйнувань та суттєвих перебудов.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ВІДЕО

Уривки про споруду із загальних відео про місто: "Жовква туристична" з телепередачі "Золота провінція" (Львівське телебачення, 2007 рік) та "Ідеальне місто Жовква" (ДТРК "Культура", 2011 рік). З цих двох документалок вибрано те, що стосується суто замку: передісторія побудови Жолкевським, загальний опис укріплень, цікаві факти і подальша його доля за інших власників. Відео коротке і зліплене без зайвих слів, в розповіді деякі неточності. Але що є то є.

ОПИС ЗАМКУ


ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД
Фасад замку в Жовкві Замок прямокутний з розмірами 110x120м, майже квадратний. Складається з 4 двоярусних корпусів-сторін довкола широкого двору, та 5 триярусних веж (4 кутових, 1 в'їзна). Кутові вежі суттєво виступають за лінію стін, за принципом бастіонів. У плані квадратні, хоча через зрізаний внутрішній кут їх часто називають п'ятигранними.

У центр міста виходить фасадний корпус замку, що тягнеться від східної до північної вежі. Первинно тут розташовувались казарми, тюрма, арсенал, конюшня; від площі його відрізав дощозбірний рів. Зараз у приміщеннях різні організації, а на довгім жовтавім фасаді вмонтовані пам'ятні таблиці Богдану Хмельницькому (міг народитись тут за служби батька у Жолкевського) та Івану Мазепі (бував у часи Північної війни)... Архітектура ренесансна і виглядає доволі аскетично, але вирізняється в'їзна вежа — з бійницями нагорі і брамою. Її портал оздоблений в пізнішому стилі маньєризму, перехідному між ренесансом та бароко.

Щоб оглянути увесь замок, слід пройти через браму у просторий двір. Всередині панорама створює відчуття контрасту — озирнувшись назад, можна помітити, наскільки стан фасадного корпусу різниться на фоні сусідніх [1]. Північна вежа, як видно, теж побита часом, а от у східній недавно провели ремонт... Загалом же будівлі, що приховані від поглядів з площі, досить-таки поруйновані [2]. Зліва тягнеться боковий корпус, де в давнину були гостьові кімнати. Попереду розкинувся палац — в минулому найгарніша споруда, призначена для парадних прийомів і особистих покоїв власників, тепер виглядає чи не найгірше. Справа знаходиться ще один боковий корпус, де колись містилася кухня з пекарнею. Стан їх явно бажає кращого. Вежі ж різко відрізняються: південна досі занедбана, а західна зовсім нова.

Але треба згадати, що палац, тепер надійно вкритий дахом, раніше мок і начисто загнивав. Всього два роки тому західна вежа лежала в цілковитих руїнах [3] — краєвид, підкреслений похмурою погодою і птахами, що байдуже кружляли у небі, тоді здався мені печальним та безнадійним. А зараз замок відновлюється і має хороші перспективи.


Також варто обійти замок довкола ззовні, щоб повністю оцінити його масштаби. Вертаємось на площу до східної вежі — до неї прилягає оборонна стіна, де можна вилізти на галереї з бійницями [1]. Через ворітця внизу потрапляємо за межі мурів. Тут парк, доріжки тягнуться вздовж бокового корпусу з непримітними дверима в музей [2]. Обігнувши південну вежу, покалічену та занехаяну [3], виходимо на порослий травою майданчик. Звідси зручно роздивитись палац, колись такий розкішний та багатий, а зараз у стадії реставрації [4]. Наступна західна вежа відбудована зовсім нещодавно [5] — по виразній межі між старою та новою цеглою можна зауважити, в якій руїні башта була понад століття. З-поза неї відкривається вид на інший боковий корпус, з містом на фоні [6]. Далі вже нетрі і стежки нема. Проїзд в мурах біля північної вежі замкнений ґратами [7], тож щоб повернутись на площу, треба знову обійти весь замок.

У порівнянні з минулою суцільною розрухою, тепер пам'ятка справляє приємне враження. Архітектура, в тім числі деталі типу карнизів чи бійниць, відтворюється у відповідності з оригінальним виглядом часів найбільшого розквіту, що радує. Проте сучасний матеріал, особливо дах, здається якимсь синтетичним і трохи псує атмосферу давнини. При цьому стара черепиця лежить поскладана купами на замковому подвір'ї і, схоже, ніяк не використовується.


Цитата над замковим вікном У палаці впадає в очі цікава деталь — латинські вислови, вирізьблені над вікнами другого поверху. Найкраще вони збереглися ззовні, ззаду замку. Прочитати їх досить важко навіть латиною, бо де-не-де час постирав обриси, та й написи в кращих традиціях того часу — часто з вкладенням букв і злиттям слів, ігноруючи пробіли. Переклад є тим більш складним, бо цитати не загальновідомі та з підтекстом.

Наприклад, над першим від заходу розбитим вікном написано фразу: "Feliciter sapit qui alieno periculo sapit". Що дослівно значить "Щасливо мудріє хто чужою спробою мудріє". А по змісту це шось як "Щасливий той мудрець, що мудрість черпає з чужих помилок".

P.S.: Замок я оглянув ще у травні 2014р., коли він застиг в незмінно поганому стані, якійсь в'ялотекучій консервації. Потім у липні 2015р., мимохідь зазирнувши всередину, відзначив, що пішов активний процес — з подвір'я підозріло поглядали робочі, які обгородили палац парканом і працювали з його дахом. Знову відвідавши замок у серпні 2016р., я вже детально роздивився поточні результати реставрації, порівнюючи її з тим, що було. Зробив нові фото, а також ознайомився з експозиціями, недавно відкритими у відремонтованих приміщеннях.
ІНТЕР'ЄРИ ТА МУЗЕЇ
В боковому корпусі працює невеличкий музей "Жовківський замок", відділ Львівської галереї, куди можна зайти з парку. Експозиція переважно стосується історії Жовкви та самої споруди. Тут, наприклад, представлено модель замку періоду процвітання, коли палац прикрашали арочні галереї та портик по центру [1]. В музеї багато старих зображень міста, репродукцій картин його власників, а також просто історично-інформаційних стендів [2]. Є місцева археологічна колекція, ряд оригінальних та відтворених артефактів різних епох. Окрім розміщення постійної експозиції, кілька залів виділено під тимчасові виставки — найчастіше це картини сучасних художників.

На час перших відвідин то був єдиний музей. А останнього разу в замку вже відкрились експозиції від іншої установи, Державного заповідника. Вони розташовані у східній вежі, заходити слід з подвір'я. На першому поверсі знаходиться музей-кузня, з горном та ковальськими інструментами [3]. На другому — гетьманська зала, в якій висять портрети пов'язаних з замком постатей [4]. А на третьому — музей "ідеальне місто", з описами таких міст і Жовкви зокрема [5].


Музеї, чесно кажучи, порівняно бідні експонатами, особливо автентичними речами. Нові лаштунки помітно бутафорські, хоч і зроблені зі смаком. Тим не менш, замок впевнено розвивається в туристичному плані, що вже тішить як факт... Решта інтер'єрів наразі недоступні для огляду: одні зайняті, інші якраз ремонтуються, досі багато занедбаних. В зачинені приміщення я не потрапляв, та й там, мабуть, крім будінвентаря і мізерних залишків декору нічого немає.
АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНИЙ АНСАМБЛЬ
Парковий місток в Жовкві За Станіслава Жолкевського позаду замку ріс сад, втискаючись між мурами і річкою Свиня. На іншому березі, трохи дальше в підніжжі гори Гарай, знаходився звіринець — тут для полювання розводили кабанів, зубрів, оленів та сарн. Після загибелі власника в 1620р. і з загрозою татарсько-турецьких нападів замість саду насипано вали. Свиня, на відміну від сучасного мілкого потічка в парку, як зліва на фото, тоді була загачена і утворювала широченне півколо ставів.

За Яна Собеського оборонне значення твердині відходить на другий план, особливо після переможних битв 1683р. і відтіснення військ османів. Тому ззовні закладено парк, що розвивався майже століття.

Паркова статуя в Жовкві За описом 1750р., в часи Радзивілла "Рибоньки", він вже складався з двох частин: малого французького парку і великого старопольського парку-саду. Французький розбили між замком і річкою — на місці розрівняних валів з'явилися дві тераси з квітниками та фонтаном, до яких можна було вийти просто з палацу. Старопольський розкинувся за річкою — тут росли фруктові та декоративні кущі і дерева, стояли теплиці. А ще далі починався давній звіринець.

З кінця XVIIIст. все це потрохи занедбується. В XIXст. смугу зелених насаджень перерізала залізниця. До наших часів дожили лиш окремі дерева, а сучасний міський парк між замком та колією не виглядає доглянутим. Скидається на типову відпочинкову зону малого міста. Привертають увагу лиш поодинокі кам'яні фігури: наприклад, як на фото справа — схоже, Покрова, що огортає Жовкву.

ОКОЛИЦІ


Хоча мета маршруту досягнута, можна і не зупинятись на тому, особливо якщо в запасі ще є час. Можна знайти довкола й інші цікаві об'єкти чи заняття, та повніше використати переваги локації.
СУМІЖНІ ФОРТИФІКАЦІЇ ТА СПОРУДИ
Замок не був окремою спорудою і гармонійно вписувався в оборонну систему міста. З трьох сторін оточений річкою Свиня, фасадом він виходив на центральну площу. До двох башт обабіч прилягали мури, які тягнулися по всьому периметру Жовкви... Від східної вежі стіна йде до Звіринецької брами [1] — єдиної збереженої з чотирьох брам міста. Названа так через звіринець, який знаходився в тій стороні. Від північної вежі стіна йшла до Глинської брами [2]. Спочатку звалася Краківською (то дорога на Краків), але переіменована в честь ближчого сусіднього Глинська. Пізніше між нею і замком постала нова ратуша, а в 1964р. браму розібрали радянські війська, бо та заважала проїзду техніки. Відбудована наново в 1990р. за старими зображеннями, оригінальною пам'яткою вже не вважається. А ще дві брами з інших боків міста, Львівська та Жидівська (Туринецька), безповоротно знищені у кінці XVIIIст. за австрійської влади.

Щодо об'єктів, які розміщені поряд і мають безпосереднє відношення до замку, вартує згадати про пам'ятник коло північної вежі зі скорботною фігурою Богородиці [3]. Це спільна могила 30 жителів Жовкви та сусідніх сіл, закатованих у замку в червні 1941р. при відступі більшовиків. Після в'їзду німців у місто камери було відчинено, а вбитих поховано на площі. З поверненням радянської влади сліди могили знищено, тож пам'ятник новий, встановлений за незалежності.


Окрім згаданих дотичних мурів з брамами і сусідніх об'єктів на площі, Жовква надзвичайно багата на збережену стару архітектуру: оборонну, сакральну, житлову. Але в рамках звіту про замок детальний опис всіх пам'яток неможливий.

ВИСНОВКИ


Жовківський замок слід відвідати неодмінно. Знаходиться в самому центрі міста Жовква, куди дістатись зі Львова дуже просто. Прямокутний у плані, він складається з чотирьох корпусів, що по периметру обмежують широкий двір, і п'яти веж, що стоять по кутах та над в'їзною брамою. Фасад добре збережений, інші частини у процесі реставрації. Більшість приміщень порожні, подекуди зайняті сторонніми організаціями, і тільки в кількох працюють маленькі музеї. Замок оточений міським парком та величезним архітектурним ансамблем Жовкви. В поєднанні з рештою довколишніх пам'яток є ідеальною одноденною екскурсією зі Львова.

Немає коментарів:

Дописати коментар